Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлямувати

Шлямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Очищать дно пруда. 2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМУВАТИ"
В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові. Макс.
Кишнути Cм. кишкати.
Обговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обговтатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освояться, привыкать, привыкнуть.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.
Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124. 3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Г. Барв. 103. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Новомоск. у. Хвіть другого по пиці. Мир. ХРВ. 260.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.