Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

местник

Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає. Шевч. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИК"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Заслу́хатися Cм. заслухуватися.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Утелющити, ся. см.утелющувати, -ся
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Щербан, -на, м. 1) = щербань. 2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Вх. Пч. II. 30. Тоже: щербан великий. Вх. Пч. II. 30. б)мали́й = щербанець. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.