Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Перестрашити, -шу́, -ши́ш, гл. Перепугать, испугать. Гн. Н. 171.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1. Міусск. окр. Харьк.
Сучасний, -а, -е. Современный.