Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерчук

Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЧУК"
Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили. Н. Вол. у.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый. Шейк.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка. Чуб. IV. 683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.