Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Мед, -ду, м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»!
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Ум. меде́ць. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь.
Постояти, -стою, -їш, гл.
1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту.
