Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мервити

Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВИТИ"
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
М'я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Широчиня, -ні, ж. = широчінь. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.