Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Згу́бний, -а, -е. Гибельный.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. За злодійство йому сієї карности мало. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Иди по полицияна.
Поспекатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться отъ чего. Хотів би сі поспекати, відьвернути відь себе сліпоту.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
