Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. Н. Вол. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. Н. Вол. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. Н. Вол. у.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Хлібити, -блю, -биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.