Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Вимкнутися, -нуся, -нешся, гл. Освободиться, вырваться, выбраться, выскользнуть, ускользнуть. Хлопці розставили руки, обтягли мене навкруги неначе стіною: насилу вимкнулася. Канев. у.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Зоглядати, -да́ю, -єш, гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Трибух, -ха, м. Требуха. Шейк.