Вапняр, -ра, м.
1) Приготовляющій известь.
2) Возящій известь. Cм. вапельник.
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Назі́мий, -а, -е. Озимый. Ми віночки плетемо не з золота, — з яриці, з назімої пшениці.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.