Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Болотянка, -ки, ж. Стрекоза съ темно-синими крыльями. Мнж. 176.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Ном. № 14406. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Чуб. III. 236. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала. Чуб. III. 241.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Олій, олію, м. 1) Растительное масло. 2) Постное масло, преимущественно конопляное. Чуб. VII. 439. Ум. олійок.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих. Кв.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Спосудити Cм. спосужати.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.