Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Надти́нник, -ка, м. Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 136.
Пухлики, -ків, м. мн. Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Кіевск. у. Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше. Харьк. у.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый. Желех.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.