Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. Левч. 135. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. Вх. Пч. II 8. 5) Насѣк. = Бурчало. Вх. Пч. I. 7. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
Купцювати, -цю́ю, -єш, гл. Вести торговлю, быть купцемъ. Дай, Боже, щоб він і купцював, він нас ніколи не обіжав. Чигир. у. Попереду придбай грошей, а тоді вже учи купцювати дітей. Лебед. у. Твоя доля — купцювать. Грин. І. 112.
Питльовка, -ки, ж. Крупичатая мука. Кіевск. у.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.