Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнотравство

Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВСТВО"
Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. ІІ. 27.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає. Г. Барв. 61.
Повипивати, -ва́ю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали. Шевч.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Попригонити, -ню, -ниш, гл. = поприганяти.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТРАВСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.