Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Жадли́вість, -вости, ж. = жадання.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343.
Завда́ти Cм. завдавати.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Какарікати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] какарікнути, -кну, -неш, гл. Кукарекать, кукарекнуть. Cм. кукурікати.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?