Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марник

Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИК"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Досоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. досолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкаго куда нибудь.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стор. II. 83.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.