Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч.
Підмочити Cм. підмочувати.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають.
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
