Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкувати

Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУВАТИ"
Водний, -а, -е. Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний. Ном. № 2459.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.
Досади́ти Cм. досаждати.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Черк. у. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити. Пирят. у.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гол. 11. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. ІІ. 43.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.