Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мармурок

Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМУРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМУРОК"
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота. Вх. Зн. 21. Вх. Лем. 418.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.
Невдалиця, -ці, об. Неумѣлый, неумѣлая, неспособный, неспособная ни къ чему. Ном. № 10786.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРМУРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.