Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мармотати

Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМОТАТИ"
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Ворок, -ка, м. 1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один. Ном. № 1308. 2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Мнж. 177. Висів під полом у ворочку сир. Мнж. 81. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок. О. 1862. І. 73.
Ґеґе́кати, -каю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Гуси ґеґекають, качки кахкають. Кв.
Двоє́м нар. Вдвое. Ще двоєм стільки їхати. Н. Вол. у.
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый. Чуб. І. 269.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.