Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манна

Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. Чуб. І. 74. І манна на народ посипалася грядом. К. Псал. 178. 2) Раст. Gliceria fluitans. ЗЮЗО. І. 124. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. ІІ. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. І. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАННА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.