Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ум. родзи́ночки.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати.
