Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манити

Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Ном. № 3100. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. Левиц. І. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. Левиц. І. 64. А не маните ж? Справді зробите? Конст. у. Манять брехнями народи. К. ЦН. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл. 1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Ном. № 11551. Горе — море: пий його, не вип'єш. Ном. № 2235. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку. Мир. Пов. II. 53. 2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. Конст. у. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі. О. 1862. І. 109.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. І. 198.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.