Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учительчин

Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТЕЛЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТЕЛЬЧИН"
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Викохала свою дівочу красу. Левиц. І. 37. 2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати? Шевч. 11.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Дев'ятосе́льник, -ка, м. Раст. Carlinae. Лв. 97. Cм. Дев'ятотисина.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргородъ. (В. Горленко). Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала. Рк. Макс.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИТЕЛЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.