Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учительчин

Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТЕЛЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТЕЛЬЧИН"
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе. Желех.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИТЕЛЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.