Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Чіпочок, -чка, м.
1) Ум. отъ чіп.
2) Ум. отъ чіпок.
