Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрування

Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРУВАННЯ"
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -сяЩо маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Чіпочок, -чка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) Ум. отъ чіпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.