Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрівочка

Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВОЧКА"
Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл. 1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Ном. № 5848. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? Мет. 289. вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Мир. Пов. І. 119. Ой годі, мати, сим очі вибивати. Мет. 265. 2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває. Рудч. Ск. II. 112. 3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Грин. II. 147. Де не взявся вітер—вибив те просо. Рудч. Ск. II. 136. 4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем. 5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють. Ном. № 3913. 6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. К. ЦН. 245, — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Рудч. Ск. II. 135. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала. ЗОЮР. І. 202. 7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Рудч. Ск. II. 107. Нагаєм вибив. ЗОЮР. І. 161. 8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами. Стор. І. 181. 9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку? ( Залюбовск.). 10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила. Мир. ХРВ. 25. 11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Рудч. Чп. 91. Танцюють, кричать, у долоні вибивають. Грин. І. 184. 12) вибивати тропака. Откалывать трепака. Стор. МПр. 52. 13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива. Мнж. 172. 14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився. Мкр. Н. 30.
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне. Харьк.
Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. К. Іов. 9. Хай йому злигодні! О. 1862. VI. 90.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРІВОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.