Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. .
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Угощати, -щаю, -єш, сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Про тебе і в шпиталях шепчуть.
