Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало.                         
                        
                                                
                          Викрутка, -ки, ж. Увертка.                        
                        
                                                
                          Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились.                         
                        
                                                
                          Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло).                         
                        
                                                
                          
	Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
                        
                        
                                                
                          
	Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку.  П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками».  2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
                        
                        
                                                
                          
	Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. 
                        
                        
                                                
                          
	Росторопша, -ші, ж. Раст. a) Silybum Marianum.  б) Echinops sphaerocephalus L. Cм. ростропша. Третя лихи зве і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник, то друге безділля. 
                        
                        
                                                
                          Сорококлинці, -ців, м. мн. Орнаментъ на писанкахъ, въ которомъ заключается 40 треугольниковъ.                         
                        
                                                
                          Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				