Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Лоша́, -шати, с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ум. лошатко, лошаточко.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Ум. чайничо́к.
