Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
Пороз'їзжатися, -жаємося, -єтеся, гл. = пороз'їздитися.
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.