Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Мет. 249. Ум. пля́шечка.
Сребло, -ла, с. и пр. = срібло и пр.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько. Гліб.