Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютор

Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Визімуватися, -муюся, -єшся, гл. Перезимовать, прокормиться зимою. Вони виїхали, а кішка зосталася; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку. Харьк.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Т'але сз. = але.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.