Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукавиця

Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАВИЦЯ"
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Валій, -лія, м. Сукновалъ. ЗЮЗО. І. 286.
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Розвертіти Cм. розвірчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.