Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Пам'ятка, -ки, ж. 1) Память, воспоминаніе. Приятелі їх садили тоді на пам'ятку. На тобі книжку на пам'тку. впасти в пам'ятку. Запечатлѣться въ памяти. Вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам'ятку. се мені у пам'ятку. Это мнѣ памятно. Більше всього в пам'ятку мені, як уже піп приїхав ховать. 2) Подарокъ на память. 3) Поминальная книжка.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень.
Чикір, -кору, м. = сикір.
