Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любісько

Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБІСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБІСЬКО"
Жахо́та, -ти, ж. Ужасы, страхи.
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась! Шейк.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБІСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.