Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Ум. Губеня́тка.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця?
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Норовистий кінь.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака.
Скрипула, -ли, ж. Старая дѣва. Ти, скрипуло стара.
Ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
