Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льоник

Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОНИК"
Док Cм. доки.
Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Поганкувато нар. Плоховато.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. ЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Топля, -лі, ж. Топленіе (молока). Зсілось ваше молоко на топлі.
Чорток, -тка, м. Ум. отъ чорт. Мил. М. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.