Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льолечка

Льо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЕЧКА"
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ. Угор.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.
Перехапати, -па́ю, -єш, гл. Перехватать. (Гусенят) ворони та сороки аж четверо перехапали. Г. Барв. 314.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Світун, -на, м. Насѣк. Lampyris nostiluca, свѣтлякъ, ивановъ червячекъ. Вх. Пч. I. 6.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.