Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять. (Загадка).
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Султанський, -а, -е. Султанскій. К. ПС. 120.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.