Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Чуб. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Левиц. І. 65. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити. Котл. Ен.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Тільки нар. = тілько.
Шепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.