Годинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ година.
2) Часы. У Лемковъ годинки — карманные часы.
Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина.
Казання, -ня, с.
1) Говореніе.
2) = казань.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Хавела, -ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (притика).
Цізю и цізю-на! меж. Призывъ для коровы.
