Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Засо́хтиCм. засихати.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Ном. Инше упало між тернину. Єв. Мр. IV. 7. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало. Черк. у.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гол. 11. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. ІІ. 43.
Смурнути, -рну, -неш, гл. Дернуть. Як смурне того кота за хвіст. О. 1862. VI. 35.
Тонічко нар. = тоненько. Шейк.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.