Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

львів

Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Натуркотати, -кочу, -чеш, гл. = натуркати.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.
Хромка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬВІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.