Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря. МВ. ІІ. 199.
Заправля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. запра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста. Маркев. 164.
Картувати, -тую, -єш, гл.по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Н. п. Млр. Л. Сб.
Порозмлівати, -ваємо, -єте, гл. Сильно развариться. Порозмлівали кістки в казані. Сосниц. у.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.