Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барже нар. Сравн. ст. отъ барзо. Вх. Лем. 390.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Описувати, -сую, -єш, сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі. Чуб. V. 35.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл. 1) Поправлять, поправить, починить. 2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю. Мнж. 130.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. фацеличок. Гол. IV. 379.