Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Cм. підпідьомкати.
Переоначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переоначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Посхвачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Побудив усіх, посхвачувались усі.
Спаритися, -рюся, -ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. 386.
Четвертина, -ни, ж.
1) Четвертая, часть, четверть. четвертина сала. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрай ця й сала четвертину.
2) четвертина про́са, жита и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).
3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.
4) Четвертая часть дубовой болванки. Ум. четвертинка.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт.
