Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Ботя, -ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.