Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги. 1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. ІІІ. 225. 2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Kolb. І. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. І. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка съ изображеніемъ бесагів. КС. 1881. VI. 380.
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Настолочувати, -чую, -єш, сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц. Св. Л. 217.