Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бажати, -жаю, -єш, гл. Сильно желать, хотѣть. Котл. Ен. II. 10. Хиба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська? Ном. № 1588. Проси в мене чого бажаєш. Єв. Мр. XV. 22. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Невимовно нар. 1) Невыразимо, несказанно, неизреченно. Левиц. Пов. 139. 2) Безотговорочно, безусловно. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Богу невимовно — свічку купила, панахиду поставила, та й усі гроші розійшлись. Ном. № 8377.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Несходимо нар. Не сходя. День-у-день сидить собі на печі несходимо. Кобел. у.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків. Драг. 83.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.