Байдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. Він нічого не робив, тільки байдикував. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії.
Змизкати, -каю, -єш, гл. Истаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала.
Павун, -на, м.
1) = павич.
2) Павлиное перо.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Підтіпанка, -ки, ж.
1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ.
2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло.
Пірнути Cм. пірнати.
