Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Злопотіти, -почу, -тиш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли. Гол. І. 265.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Зорина, -ни, ж. Звѣзда. Ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.
Пипа, -пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.