Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видивитися Cм. видивлятися.
Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються. Мир. ХРВ. 204. 2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі. Мнж. 128.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку. Млак. 92.
Сморч, -ча, м. = сморж. Вол. г.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы. Рк. Левиц.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики. Ном. № 14289.