Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Не засмучуй мене тяжко. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Господь засмутив, Господь и потішить.
Збагати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно.
Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан!
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Новий, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Благослови, Боже... коровай поділити. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. З очей не пробилась ні одна сльозина. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла.
2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок).
Продихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Чіпка пересів на другий триніжок.