Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочистий, -а, -е. = бочастий. Коципинскій, І. 23.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. К. Досв. 57. Рудч. Ск. II. 60. Квітку зірвала, за голову клала. Чуб. III. 303. 2)бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. Макс. (1849). 76. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. Вх. Зн. 22. 4)спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. Миргор. у. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами. Н. Вол. у.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Поважко нар. Тяжеловато.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися. Ном. № 3415.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.