Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Мет. 461. Потопало два брати рідненькі. ЗОЮР. І. 29.
Простачисько, -ка, м. = простак. Не кидай мі трояка: я не люблю дворака; кинь мені шостачиска, бо я люблю простачиска. О. 1862. IV. 18.
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. Кріпкий як смовдь. Лубен. у.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.