Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Колошні, -нів, мн. Зимніе суконные штаны.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. КС. 1882. XII. 502. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Ном. № 1084. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає. О. 1862. VII. 45.
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Мир. Пов. І. 142. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її. Екатер. у.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Ходяка, -ки, ж. Въ загадкѣ: свинья. Стоїть стояка ( = дуб), на стояці висяка ( = жолудь), під стоякою ходить ходяка, у стояки просе ходяка висяки. ХС. III. 65.