Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру. О. 1862. І. 74.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.