Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. І. 20, 46, 22.
Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. І. 120.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Новитися, -влюся, -вишся, гл. Обновляться. Як усякому свою одежу давати. так вона ж не повиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. К. ЧР. 23. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста. Шух. І. 41.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Мет. 271. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. Е. Досв. 99. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю. Волч. у.