Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Гніт, -ту, м. 1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить. 2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах. Левиц. Пов. 269. 3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Ласкав Cм. ласкавий.
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Самостріл, -лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.
Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.