Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Замотори́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Заспѣшить. Замоторився він, як у школу йти. Конст. у.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Спосібність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.
Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9333.