Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Відчепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відчепити, -плю, -пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Мосць, -ці, ж. = мость.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Чех, -ха, м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38.
Штукенція, -ції, штуке́рія, -рії, ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор.