Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупак

Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАК"
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Особистий, -а, -е. Личный.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
Сприскати Cм. сприскувати.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) = трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. І. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.