Вивірити Cм. вивіряти.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный.
Лівар, -ру, м.
1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки.
2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Поспішно нар. Поспѣшно. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Ум. лоспішне́нько.
Потомок, -мка, м.
1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків.
2) соб. Потомство. Свій потомок поучу. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки).
Прогін, -го́ну, м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ.
2) Длина зданія отъ угла до угла.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую.