Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Омаль нар. Обмаль.
Повистромлювати, -люю, -єш, гл. Выставить, выткнуть (во множествѣ). Нащо ви руки повистромлювали? Поховайте, а то померзнуть. Харьк. у.
Попробуватися, -буюся, -єшся, гл. Испытать, попробовать. Як дам, то на свій зріст все подвір'я зміряєш... — Попробуємся! — Та що тут пробуватись! Без сорома казка: он де двері, або тебе випхаю. Св. Л. 317. Ти бігаєш, як жоден молдаван не побіжить, — попробуйся. Св. Л. 137.
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею. Лубен. у.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Полт. у.; Подольск. г. Шини на колесах. 2) Рельса.