Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузга

Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Розволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Привыкнуть шляться, таскаться. 2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.