Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лотоки

Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТОКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТОКИ"
Божевільня, -ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.
Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. Н. Вол. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Підіперти, -пру́, -реш, гл. = підперти.
Повилазити, -зимо, -зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715.
Соняшник, -ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. Ум. со́няшничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОТОКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.