Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркут

Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
На́сильці, нар. Насильно.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті. Драг. 28.
Шургич! меж., для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. Шургич у піч! ХС. III. 48.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.