Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Недоливок, -вку, м. Недолитое до полной мѣры.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче.
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.
Укучитися, -чуся, -чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора.