Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопухатий

Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУХАТИЙ"
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Мнж. 164. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Лебед. у. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко. Грин. ІІІ. 27.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія. К. ЧР. 68.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міусск. окр.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.