Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Огрядність, -ности, ж. Дородность. Не вважаючи на свою... огрядність, суддя садив тропака. Левиц. І. 351.  
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Розумнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться умнѣе, умнѣть. Ном. № 4164.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.