Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землї ростиме инше древо. К. Іов. 18. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. МПр. 126. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. І. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. І. 16. Ум. земе́лька, зе́мленька. Грин. III. 302.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози. Чуб. V. 327.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Ризниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.