Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався.
Прикрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила.
Протовкти, -вчу, -че́ш, гл. Протолочь.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман.
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. В чагарях над річкою. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький.Пустили гончих в чагарі. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась.
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.