Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліщаник

Ліщани́к, -ка, м. = ліщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЩАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЩАНИК"
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата. Зміев. у.
Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Гаркавка, -ки, ж. Картавая женщина.
Гевади нар. = туди. Вх. Лем. 402.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Лотро́вський, -а, -е. 1) Разбойничій. 2) Распутный, развратный.
Налі́зти Cм. налазити.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЩАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.