Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблук

Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.
Черен, -на, м. 1) = леміш. О. 1861. XI. Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. І. 274, 284.
Шаснути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.