Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблук

Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли. Н. п.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Криси, -сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. І. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = крила 7. Черниг. у. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. І. 109.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. К. ЦН. 311. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. Г. Барв. 442. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити. Г. Барв. 437.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Табакерка, -ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Рудч. Ск. II. 179. Ум. табакеронька, табакерочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.