Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо).
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Моторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо.
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.
