Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблук

Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУК"
Боком нар. Бокомъ. боком ті то вилізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. боком сі держит від мене. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть. К. (Правда, 1868, 353).
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Курно нар. Дымно; пыльно. Курилася доріженька, курилася курно. Чуб. V. 164.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Підбічниця, -ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. І. 10. 2) Наложница. Желех.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.