Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл. 1) = пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися. Мир. Пов. І. 134.
Попереплітати, -та́ю, -єш, гл. Переплесть (во множествѣ).
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28. 2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714. 3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.